КОНЦЕПЦІЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КОНЦЕПЦІЯ

ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вступ

У 2017 році в Україні розпочалась реформа системи охорони здоров’я, що полягає в зміні системи фінансування та запровадженні принципу “гроші ходять за пацієнтом”. Важливим інструментом впровадження реформи є створення сучасної електронної системи, що дозволить значно підвищити ефективність та прозорість охорони здоров’я.

Сучасними світовими тенденціями є прагнення до ефективного використання ресурсів в сфері охорони здоров’я. Кадрове забезпечення в сфері охорони здоров’я має тенденцію до скорочення, в той час як попит на послуги кращої якості збільшується, а відповідальність за результати посилюється. Мобільність населення, урбанізація є факторами, які висувають нові вимоги до доступності охорони здоров’я в будь-якій точці країни та за її межами.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема в сфері великих даних, штучного інтелекту, розглядається більшістю країн, як основна відповідь на зазначені виклики. В розвинутих країнах цифрова трансформація вже змінила ряд індустрій та організацій, приносячи істотну вигоду як громадській охороні здоров’я, так й індивідуальному медичному обслуговуванню та адаптуючи способи надання медичних послуг і характер управління системами охорони здоров’я на всіх рівнях.

Україна є визнаним лідером у сфері розробки програмного забезпечення, що створює сприятливі передумови для розробки та реалізації технічних рішень у сфері ІКТ і медичної інформатики.

Як показує досвід, для більш ефективного використання існуючого потенціалу і в той же час забезпечення міцної основи для інвестицій та інновацій необхідні стратегічні комплексні дії на національному рівні. Визначення основних напрямків, а також докладне планування необхідних заходів, є вирішальним для досягнення довгострокових цілей, таких як доступність медичних послуг, управління якістю та ефективності системи охорони здоров’я.

Основні установи Організації Об’єднаних Націй (ООН) з питань охорони здоров’я та телекомунікацій, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) визнали важливість співпраці в питаннях електронної охорони здоров’я, закликаючи країни розробляти національні стратегії.

Сучасний стан інформатизації охорони здоров’я

У 2018 році Україна знаходиться на ранньому етапі впровадження електронної системи охорони здоров’я, який характеризується відсутністю сумісності інформаційних систем у сфері охорони здоров’я, відсутністю єдиного унікального ідентифікатора для пацієнтів, недосконалістю інформаційної інфраструктури та взаємодії між загальнодержавними реєстрами, недосконалістю ряду реєстрів, недостатністю фахових спеціалістів для автоматизації та управління змінами, недостатністю комп’ютерного та мережевого обладнання в закладах охорони здоров’я тощо.

Протягом 2017 — 2018 років відбулось ряд системних зрушень у сфері інформатизації охорони здоров’я, було прийнято Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», ряд підзаконних актів, якими було врегульовано діяльність електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та інституцій, що мають її впроваджувати – Міністерство Охорони Здоров’я (МОЗ), Національна Служба Здоров’я України (НСЗУ), Державне підприємство “Електронне здоров’я” (ДП ЕЗ).

Протягом цього періоду було розроблено логіку, ключові процеси та реєстри, необхідні для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я, утворився ринок виробників спеціалізованого програмного забезпечення, які забезпечують доступ до центральної бази даних та підтримку кінцевих користувачів у закладах охорони здоров’я.

В Україні впроваджується електронне урядування, очікується можливість доступу ЕСОЗ до міжвідомчих державних даних через систему взаємодії дежравних електронних ресурсів «Трембіта», діяльність в цьому напрямку координується Державним агентством з питань електронного урядування України.

Рівень комп’ютеризації, покриття медичними інформаційними системами надавачів послуг в сфері охорони здоров’я залишається низьким. Зазначена обставина з однієї сторони є викликом, а з іншої сторони – породжує можливості для швидкого розвитку інформатизації, оскільки відсутня необхідність переробляти історично накопичені інформаційні системи, є можливість відразу впроваджувати найновіші ІКТ.

Структурна реформа фінансування охорони здоров’я надає історичне вікно можливостей для швидкої інформатизації оскільки передбачає використання електронних інструментів (подання декларацій про вибір лікарів, що надають первинну медичну допомогу; укладання договорів між закладами охорони здоров’я та НСЗУ; звітність; виписування та погашення електронних рецептів; ведення електронних медичних записів; електронні направлення, тощо), тобто заклади охорони здоров’я мають дієві фінансові заохочення для швидкого впровадження інформаційних систем та інвестицій у ІКТ.

В минулому, в Україні розроблялось ряд концепцій та інших програмних документів щодо інформатизації системи охорони здоров’я, які передбачали провідну роль держави у процесі побудови ЕСОЗ, що не призвело до розвитку Е-здоров’я. У 2017 році до формування політики, планування та створення електронної системи охорони здоров’я було активно залучені громадські організації та бізнес-спільнота.

Ефективність зазначених вище підходів була доведена протягом 2017-2018 років – за 2 роки була створена значна частина інфраструктури, реєстрів для обміну даними, створений ринок медичних інформаційних систем, менш ніж за рік в електронному вигляді було подано більше 24 мільйонів декларацій про вибір лікарів, що надають первинну медичну допомогу по всій Україні. Зважаючи на досвід інших країн, для досягнення таких результатів потрібно щонайменше 3-5 років.

Україна має історичний шанс перестрибнути у розвитку інформатизації системи охорони здоров’я багато розвинутих країн.

Термінологія

Для подальшого розгляду питання інформатизації охорони здоров’я важливо розмежувати основні терміни, що використовуються в даній Концепції.

Електронна охорона здоров’я (Е-здоров’я, міжнародн. — E-health) – термін, що в широкому сенсі означає використання ІКТ для цілей поліпшення рівня охорони здоров’я, включаючи спосіб мислення та організації процесів у системі охорони здоров’я та пов’язаних сферах, що включають науку, освіту, дослідницьку діяльність. Е-здоров’я є галуззю та середовищем, яке включає в себе не лише інформаційно-телекомунікаційні системи, але й такі компоненти як органи управління, нормативно-правова база, стандарти і контроль відповідності, кадрові ресурси, інфраструктура, стратегія та модель залучення інвестицій.

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) – формулювання, наведене у Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — Закон про фінансові гарантії): інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (англ. — Application Programming Interface, АРI).

Для цілей цієї Концепції необхідно надати більш детальне та розширене визначення окремим елементам ЕСОЗ.

Центральний компонент (центральна база даних) – сукупність систем, реєстрів, баз даних, класифікаторів, функціональних модулів з формування звітів, договорів, інших форм, тощо, які забезпечують гарантовану доступність інформації, зберігання медичних даних, ведення обліку медичних послуг, необхідних для управління системою охорони здоров’я та ефективної взаємодії учасників ЕСОЗ відповідно до їх функцій.

Електронні медичні інформаційні системи – будь-які інформаційно-телекомунікаційні системи, які дають змогу автоматизувати процеси у сфері охорони здоров’я та взаємодіють з центральним компонентом. До електронних медичних інформаційних систем можуть відноситись:

системи, що забезпечують автоматизацію в закладах охорони здоров’я (амбулаторіях, лікарнях, діагностичних та інших центрах, аптечних закладах, тощо – медичні інформаційні системи, лабораторні інформаційні системи, радіологічні інформаційні системи, аптечні інформаційні системи, системи телеконференцій, телемоніторингу, системи планування та управління ресурсами організацій (англ. — Enterprise Resource Planning, ERP) охорони здоров’я, бухгалтерські системи тощо);
системи для пацієнтів, що надають доступ та можливість керування медичними даними (електронні кабінети пацієнтів, веб-портали, мобільні додатки, системи що передають медичні дані з носимих пристроїв (wearables) тощо);
інформаційні системи НСЗУ, що забезпечують виконання функцій стратегічного закупівельника медичних послуг (ERP, бізнес-аналітика системи охорони здоров’я, прогнозування потреби в медичних послугах, розробка програми медичних гарантій та розрахунок тарифів на медичні послуги; укладання договорів з надавачами медичних послуг, звітування та здійснення оплат, моніторинг надавачів медичних послуг, верифікації даних тощо); системи, що забезпечують автоматизацію в органах виконавчої влади, органах місцевої влади, організацій у сфері управління системою охорони здоров’я (модулі бізнес-аналітики, обробки статистичних даних, управління логістикою та складськими залишками тощо);
системи, реєстри, бази даних для забезпечення інформаційних потреб окремих категорій користувачів (спеціалізовані сховища даних радіологічних досліджень, локальні реєстри пацієнтів, Національний канцер реєстр, інші реєстри пацієнтів з окремими нозологіями тощо).

Центральний індекс пацієнтів (англ. — Master patient index, MPI) – алгоритм, що використовується для створення і підтримки максимально унікального ідентифікатора пацієнта на основі інформації з усіх систем (ЕСОЗ, інших загальнодержавних реєстрів) та використовується для зменшення дублювання облікових записів пацієнтів і зв’язування всіх доступних ЕМЗ в системах з обліковим записом конкретного пацієнта.

Електронний Медичний Запис (ЕМЗ) – медичні дані пацієнта, результати надання медичної допомоги в уніфікованій електронній формі у відповідності до стандартизованих вимог. ЕМЗ створюються та зберігаються в рамках одного закладу охорони здоров’я та, як правило, відображають окремий факт стосовно здоров’я пацієнта (наприклад — запис про візит до лікаря, діагноз, окремий біометричний вимір).

Електронна Медична Картка (ЕМК) — сукупність ЕМЗ пацієнта, що можуть бути створені в декількох закладах охорони здоров’я, та зберігаються у систематизованому та стандартизованому вигляді в єдиній системі.

В рамках центрального компоненту ЕМК буде реалізовано у формі реєстру медичних записів, записів про направлення (електронних направлень) та рецептів (електронних рецептів).

Проблеми, що підлягають вирішенню за допомогою інформатизації охорони здоров’я

Неефективність системи охорони здоров’я. Статистичні дані свідчать, що показники середньої тривалості життя в Україні, рівень смертності населення є одними з найгірших в регіоні. При цьому Україна є четвертою в світі державою за показником кількості лікарняних ліжок на 10 000 тис.населення, має більшу порівняно із середньою для країн-членів ЄС кількість лікарів та медичних сестер, значно вищі, ніж у середньому в ЄС рівень госпіталізації, середню тривалість перебування в стаціонарі та кількість амбулаторних контактів з розрахунку на одного пацієнта. Відсутність своєчасної та стандартизованої інформації про пацієнта у лікарів призводить до дублювання консультацій, лабораторних досліджень, інших медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги та до нераціональних витрат ресурсів. Лікарі та заклади охорони здоров’я використовують неефективні процеси, з веденням великої кількості паперових форм медичної документації та збиранням статистичної інформації без подальшої цілі їх аналізу та впливу на ефективність функціонування системи охорони здоров’я.

Недостатність у лікаря інформації про пацієнта. Інформація про стан здоров’я пацієнта фрагментована, первинна медична інформація зберігається у різних надавачів медичних послуг, як правило, в паперовому вигляді, що має результатом недоступність інформації для медичного персоналу поза закладом, високу вірогідність її втрати, низьку можливість моніторити та контролювати якість надання медичних послуг з боку контролюючих органів. У медичного персоналу екстреної медичної допомоги часто відсутня інформація, що може врятувати життя пацієнта.

Обмежена доступність медичних послуг. В ряді регіонів України спостерігається нестача кваліфікованого медичного персоналу, непропорційний територіальний розподіл спеціалістів (концентрація в великих містах, недостатність в сільській місцевості) формує запит на дистанційну медичну допомогу за допомогою засобів телемедицини.

Непрозорість системи охорони здоров’я, недостовірні дані та корупція. Внаслідок того, що практично всі процеси збирання первинних медичних даних та формування медичної статистики пов’язані з паперовим документообігом, в Україні відсутні дієві механізми збору якісної інформації для прийняття рішень органами управління системою охорони здоров’я та належного контролю над цією сферою.

Мета концепції та задачі інформатизації системи охорони здоров’я

Метою Концепції є визначення напрямів, принципів та механізмів інформатизації охорони здоров’я. Реалізація заходів, зазначених в цій Концепції, оцінюється на період 5 років (2019-2023 роки).

Задачею інформатизації охорони здоров’я є вирішення зазначених вище проблем через створення середовища E-здоров’я для:

забезпечення інструментів для реалізації реформи фінансування охорони здоров’я та функціонування НСЗУ як єдиного національного замовника та платника за медичні послуги;
надання достовірної інформації в необхідному обсязі, в потрібному місці, в потрібний час для учасників системи охорони здоров’я;
використання переваг обробки «великих даних» та інтелектуальних систем для прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів в галузі, підтримки клінічних рішень та підвищення якості медичних послуг;
залучення пацієнта до піклування про власне здоров’я, контролю якості отриманих послуг за рахунок надання доступу до власних медичних даних та розпорядження ними.

Принципи побудови Е-здоров’я

Орієнтованість на пацієнта – означає безперервне накопичення та зберігання даних з прив’язкою до облікового запису пацієнта в системі, його ЕМК, надання пацієнту, як суб’єкту персональних даних, можливості керувати власними медичними даними, доступом до них. Реалізація цього принципу призводить до того, що “медичні дані ходять за пацієнтом” при зміні пацієнтом лікаря або закладу, що надає пацієнту медичні послуги.

Пріоритет електронної форми – при створенні, обміні та зберіганні даних пріоритет має електронна форма даних, що обробляється із застосуванням ІКТ. Для реалізації цього підходу необхідні принципово інші підходи до побудови процесів в системі охорони здоров’я та вимоги до структурованості інформації, що матиме наслідком перегляд більшості первинних та облікових форм медичної документації, форм статистичної та іншої звітності. При розробленні будь-яких процесів, політики, законодавства в сфері охорони здоров’я в основу має покладатись обмін даними в електронній формі.

Одноразове введення та багаторазове використання даних – забезпечення повторного використання даних в інформаційних системах, за рахунок чого персонал в сфері охорони здоров’я отримує вигоду від більш ефективних процесів та відмови під зберігання та обробки даних на паперових носіях. Держава, науковці та бізнес середовище отримують вигоди від можливості обробляти «великі дані» в електронній формі та приймати ефективні, економічно обґрунтовані рішення, розробляти інноваційні рішення та підвищувати рівень охорони здоров’я в країні.

Єдиний медичний інформаційний простір – створення умов сумісності/інтеграції та можливості передавати дані між системами в рамках Е-здоров’я, гармонійний взаємозв’язок із суміжними галузями та сферами як на рівні України так і на міждержавному, для подальшої інтеграції з відповідними системами в ЄС. Єдине інформаційне середовище створюється за допомогою міжнародних технічних стандартів обміну інформацією, термінологічних словників, класифікаторів у сфері медицини/охорони здоровя та технічних рішень.

При створенні систем та обробці даних мають враховуватись законодавство України щодо захисту персональних даних та вимоги Генерального регламенту ЄС з захисту персональних даних (General Data Protection Regulation (EU) 2016/679, GDPR), зокрема принцип визначеної мети та мінімізації даних – збиратись та оброблятись мають виключно дані, які є необхідними для реалізації встановленої мети.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми

Враховуючи обмежені ресурси, складну економічну ситуацію, оптимальне вирішення зазначених вище проблем вбачається у створенні державою умов, що сприяють розвитку галузі інформаційних технологій у сфері медицини, зробить її привабливою для інвестицій, побудові середовища Е-здоров’я через системну роботу в різних його сегментах – технічна архітектура, інвестиції, стандартизація, законодавство, управління і ролі, робоча сила.

Протягом 2017-2018 років було підтверджено ефективність взаємодії між державою та бізнес-спільнотою з чітким розмежуванням ролей, як зазначено нижче.

Держава забезпечує:

впровадження централізованих систем, класифікаторів, основних реєстрів (центрального компоненту), мета яких забезпечити інфраструктуру з обміну даними, сумісність систем у ЕСОЗ за допомогою технічного регулювання та стандартизації;
технічну інфраструктуру для зберігання та оброблення даних, в обсязі, що необхідні для управління системою охорони здоров’я, програмою медичних гарантій, ефективного використання бюджетних коштів та забезпечення гарантованого доступу до найбільш важливих медичних даних пацієнтів та підтримки суспільно важливих реєстрів у сфері охорони здоров’я;
регулювання ринку медичних інформаційних систем через перевірку відповідності вимогам сумісності та стандартам;
рівність для учасників ринку, створення конкурентних умов на ринку.

Бізнес-спільнота забезпечує:

розробку інформаційних систем для кінцевих користувачів (інтерфейсів) – для пацієнтів та персоналу у закладах охорони здоров’я;
впровадження зазначених систем, навчання та підтримку кінцевих користувачів.

При цьому, бізнес-спільнота має переважне право для виключної реалізації інформаційних систем (інтерфейсів) для кінцевих користувачів у закладах охорони здоров’я та для пацієнтів. Держава утримуватиметься від створення таких систем (інтерфейсів), якщо на ринку є пропозиції, в кількості, достатній для конкуренції та для задоволення потреб користувачів.

Заходами, що забезпечуватимуть розвиток, інвестиційну привабливість ринку та середовища Е-здоров’я та в майбутньому, вбачаються:

прискорення переходу закладів охорони здоров’я на ЕМЗ через встановлення у нормативно-правових актах обов’язковості ведення ЕМЗ та розроблення системи заохочень для закладів, які досягають успіхів у інформатизації;
програми економічного стимулювання господарюючих суб’єктів у сфері Е-здоров’я, включаючи надання податкових пільг;
інформаційні та просвітницькі кампанії з популяризації Е-здоров’я;
розробка законодавства, що необхідне для юридичної визначеності діяльності в сфері Е-здоров’я;
вдосконалення нормативних документів в сфері технічного захисту інформації, підготовка методичних рекомендацій для забезпечення єдиного підходу до перевірки відповідності комплексних систем захисту інформації (КСЗІ), надання можливості використання міжнародних стандартів захисту даних у сфері Е-здоров’я, вдосконалення процедур підтвердження відповідності систем захисту інформації у інформаційно-телекомунікаційних системах в складі ЕСОЗ, здійснення робіт із створення систем захисту інформації, державної експертизи зазначених систем у порядку, визначеному МОЗ;
поступове впровадження стандартів, вимог до електронних медичних інформаційних систем, що дозволить запобігати появі неякісних продуктів на ринку та спростити вибір рішень для закладів охорони здоров’я;
розроблення державою програм публічно-приватного партнерства, залучення донорської та міжнародної технічної допомоги для інформатизації охорони здоров’я;
створення технічних можливостей (API, спеціалізованих баз з агрегованими знеособленими даними) для доступу до знеособлених агрегованих «великих даних» в ЕСОЗ та прозорих правил їх використання для науковців та бізнес-спільноти, в тому числі з комерційними цілями.

Етапність реалізації заходів

Враховуючи складність і комплексність інформатизації охорони здоров’я, необхідність узгодження задач з інформатизації з етапами реформи фінансування системи охорони здоров’я, реалізація заходів з інформатизації має здійснюватися в два етапи:

Етап підтримки реформи фінансування охорони здоров’я (консолідація)

Протягом зазначеного етапу пріоритетами є створення в рамках ЕСОЗ інструментів для реформи фінансування системи охорони здоров’я, що забезпечують її прозорість, ефективність та нагляд за використанням ресурсів з пріоритетом забезпечення потреб НСЗУ, як єдиного національного замовника і платника за медичні послуги, функціонування програми медичних гарантій.

Для досягнення цілей держава створює центральний компонент — централізоване сховище даних (репозиторій), в рамках якого мають бути реалізовані:

ЕМК, що включатиме записи про електронні рецепти та електронні направлення, для централізованого зберігання найбільш важливих медичних даних з метою забезпечення їх гарантованої доступності для пацієнтів та лікарів, можливості управління якістю медичних послуг, сумісності даних та можливості їх передачі між інформаційними системами, можливості аналізу даних для прийняття рішень у сфері управління охороною здоров’я;
централізовані реєстри пацієнтів (що включатиме функціонал центрального індексу пацієнтів, MPI); суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я; медичних спеціалістів; медичних працівників; декларацій про вибір лікаря, що надають первинну медичну допомогу; електронних рецептів, електронних направлень, договорів про медичне обслуговування населення; договорів про реімбурсацію;
централізовані класифікатори, номенклатури та довідники для уніфікованого внесення та оброблення даних в центральному компоненті;
компоненти та підсистеми, що забезпечують функціонал для ідентифікації та аутентифікації користувачів, формування звітів, захисту та цілісності даних, доступу до них через API.

Поряд зі створенням центрального компоненту, першочерговим пріоритетом є створення в рамках НСЗУ інформаційних систем, необхідних для адміністрування програми державних медичних гарантій (системи управління та планування ресурсів (ERP, системи для аналізу даних в центральному компоненті, укладання та управління договорами з надавачами медичних послуг, оброблення звітів, аналітики та прогнозування, інші системи, необхідні для адміністрування програми державних медичних гарантій).

На зазначеному етапі важливим є створення передумов для забезпечення якості даних в ЕСОЗ, інтеграції та можливості приєднання до ЕСОЗ інших інформаційних систем у сфері охорони здоров’я та суміжних сферах для створення єдиного медичного інформаційного простору. Зазначена ціль досягатиметься за допомогою сервіс-орієнтованої архітектури та використання API на рівні центрального компоненту, впровадження технічних стандартів, єдиних термінологічних словників та класифікаторів, використання централізованих реєстрів (пацієнтів, медичних спеціалістів, суб’єктів господарювання в сфері охорони здоров’я, тощо), інтеграції з загальнодержавними реєстрами (зокрема — Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану, Державним реєстром лікарських засобів, Державним реєстром медичної техніки та виробів медичного призначення та іншими реєстрами, визначеними МОЗ та НСЗУ).

Інформатизація закладів охорони здоров’я здійснюватиметься у відповідності до етапності реформи фінансування охорони здоров’я, починаючи з закладів первинної медичної допомоги, потім з фокусом на заклади амбулаторно-поліклінічної допомоги, потім на заклади стаціонарного лікування. До кінця етапу підтримки реформи фінансування охорони здоров’я у зв’язку з економічними стимулами (НСЗУ оплачує послуги, результати яких фіксуються виключно в електронній формі) очікується інформатизація більшості закладів охорони здоров’я в Україні.

Поряд з першочерговим задачами, що зазначені вище, державою мають бути створені та/або інтегровані з центральним компонентом інформаційні системи та реєстри, що забезпечують наступний функціонал:

збір та аналіз статистичних даних у сфері охорони здоров’я у вигляді спеціалізованих баз даних для аналітичної роботи (online analytical processing, OLAP);
електронні листки непрацездатності, у вигляді системи з обміну даними між ЕМК, реєстрами центрального компоненту та Електронним реєстром листків непрацездатності Міністерства соціальної політики України;
електронні черги, що мають прозоро управляти направленнями на обмежені ресурси у системі охорони здоров’я (час прийому високоспеціалізованих лікарів, обладнання тощо);
управління логістикою, обліком складських запасів лікарських засобів та виробів медичного призначення;
обмін даними між ЕМК, реєстрами центрального компоненту та інформаційними системами екстреної медичної допомоги;
обмін даними між ЕМК, реєстрами центрального компоненту та Єдиною державною системою трансплантації;
обмін даними між ЕМК, реєстрами центрального компоненту та базами даних медичних оглядів певних категорій осіб в системі охорони здоров’я;
інтегровану з ЕМК та реєстрами центрального компоненту інформаційна інфраструктуру для телемедичних послуг та передачі зображень;
резервування ключового функціоналу центрального компоненту;
інформаційну взаємодія з системою взаємодії державних електронних ресурсів “Трембіта”;
інший функціонал, визначений як пріоритетний, МОЗ та НСЗУ.

Тривалість етапу підтримки реформи фінансування охорони здоров’я оцінюється в 2 роки (2019-2020 роки). Детальний план заходів, дорожня карта розробки розробляється ДП ЕЗ та затверджується МОЗ та НСЗУ на щорічній основі.

Інтеграційний етап

Пріоритетами на інтеграційному етапі вбачаються:

розбудова технічної платформи для обміну та інтеграції даних, що необхідні для ефективної взаємодії електронних медичних інформаційних систем, що мають стати інформаційною інфраструктурою та стимулювати розвиток інноваційних інформаційних послуг, знизити бар’єри входження на ринок електронних медичних інформаційних систем, доступу до знеособлених даних для науковців та бізнес-середовища;
створення розподіленої технічної інфраструктури для зберігання та оброблення даних, для швидкого масштабування інформаційних систем, підвищення стабільності ЕСОЗ;
продовження стандартизації, технічного регулювання електронних медичних інформаційних систем, впровадження більш детальних термінологічних словників та класифікаторів;
розвиток систем підтримки клінічних рішень, персоналізованої медицини, систем для обробки «великих даних», машинного навчання та штучного інтелекту.

Тривалість інтеграційного етапу оцінюється в 3 роки (2021-2023 роки). Детальний план заходів, дорожня карта розробки затверджується МОЗ та НСЗУ на щорічній основі.

Технічна архітектура

Прогрес у інформаційних, медичних технологіях, клінічній практиці неминуче призведе до розробки нових компонентів та сервісів, тому технічна архітектура ЕСОЗ не буде статичною. Враховуючи складність впровадження Е-здоров’я та швидкість технічного прогресу, важливою вимогою до архітектури вбачається її можливість гнучко реагувати на зміни потреб в процесі розвитку ЕСОЗ, масштабувати її.

Посилення кіберзагроз у світі, неодноразові атаки на об’єкти інформаційної інфраструктури України у минулому вимагають особливого ставлення до безпеки, цілісності та доступності даних в ЕСОЗ.

При плануванні архітектури ЕСОЗ має враховуватись автономність інформаційних систем у закладах охорони здоров’я, надаватись перевага асинхронним (таким, що не потребують безперервного зв’язку) способам обміну даними між системами. Електронні медичні інформаційні системи можуть мати функціонал окремих елементів центрального компоненту (реєстри, бази даних), для цілей підвищення стабільності системи, забезпечення доступу до даних у регіонах в умовах недостатньої швидкості каналів зв’язку, зменшення ризиків єдиної точки відмови в ЕСОЗ.

При розробці ЕСОЗ має враховуватись принцип технологічної нейтральності та незалежність від постачальників рішень. Критичні елементи архітектури мають розроблятись переважно з використанням відкритого програмного коду або з передачею державі виключних майнових прав інтелектуальної власності на відповідні технічні рішення.

Для обміну даними мають використовуватись існуючі канали зв’язку (включаючи бездротові канали мобільних операторів зв’язку). Обмін даними між ЕСОЗ та іншими державними інформаційними ресурсами має здійснюватися переважно через систему взаємодії державних електронних ресурсів «Трембіта» після її повного впровадження, а також іншими технічними способами взаємодії.

Детальна технічна архітектура розробляється ДП ЕЗ з урахуванням зазначених в цій Концепції вимог та принципів, на підставі пріоритетів та затверджується МОЗ та НСЗУ.

Дані у середовищі Е-здоров’я

Дані в інформаційно-телекомунікаційних системах в рамках ЕСОЗ мають оброблятись у відповідності до визначеної, законної мети та з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних та технічного захисту даних в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Заклади охорони здоров’я мають право збирати та зберігати ЕМЗ, що необхідні для надання медичних послуг, є володільцями таких даних з відповідними правами щодо обробки таких даних та відповідальністю щодо їх захисту та зберігання.

Постачальники електронних медичних інформаційних систем розробляють технічні рішення для ефективного зберігання даних як на обладнанні окремих закладів, їх об’єднань, так і на власній інфраструктурі, включаючи «хмарні» технічні рішення зберігання даних.

Держава встановлює певний набір даних, що мають обов’язково передаватись до центрального компоненту, з визначеною метою їх обробки.

Держава в особі різних органів влади (НСЗУ, МОЗ тощо) є володільцем даних у відповідних реєстрах центрального компоненту. Зазначені дані призначені для спільного використання органами державної влади та уповноваженими їми особами. Володільці даних в центральному компоненті визначають у відповідності до законодавства та своїх повноважень порядок обробки даних та забезпечують надання вільного доступу для інших органів влади та уповноважених осіб до даних, володільцями яких вони є.

Законодавство

Для повноцінного функціонування ЕСОЗ та всього середовища Е-здоров’я викладені у цій Концепції принципи та підходи потребуватимуть врегулювання у законодавстві України. Вдосконалення потребуватимуть наступні напрямки та галузі законодавства:

оброблення персональних даних, які становлять особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних («чутливі» медичні дані, дані про стан здоров’я), їх повторне використання поза метою надання медичної допомоги;
порядок надання унікального ідентифікатора пацієнта, порядок роботи реєстру пацієнтів на рівні центрального компоненту ЕСОЗ, вимоги до інших реєстрів з даними пацієнтів;
електронний документообіг, засоби електронної ідентифікації, електронні довірчі послуги;
вимоги до технічного захисту інформації в середовищі Е-здоров’я, вдосконалення процедур підтвердження відповідності систем захисту інформації у інформаційно-телекомунікаційних системах в складі ЕСОЗ, здійснення робіт із створення систем захисту інформації, державної експертизи зазначених систем у порядку, визначеному МОЗ;
вимоги до електронних медичних інформаційних систем, та порядок перевірки їх дотримання;
порядок ведення форм медичної документації, порядок функціонування медичної статистики.

Управління у сфері Е-здоров’я та розподіл повноважень

Для сталого та скоординованого розвитку середовища Е-здоров’я та ЕСОЗ будуть задіяні наступні органи та організації з нижчезазначеним розподілом задач.

Міністерство охорони здоров’я України (MOЗ) самостійно або з залученням державних підприємств, установ у сфері його управління забезпечує:

формування політики, стратегічне планування розвитку середовища Е-здоров’я;
створення сприятливих умов у середовищі Е-здоров’я шляхом розробки та прийняття необхідного законодавства, координації зусиль по стандартизації;
ведення реєстрів у сфері охорони здоров’я, які необхідні для здійснення МОЗ власних функцій та повноважень (ліцензування господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, реєстрація лікарських засобів тощо).

Національна служба охорони здоров’я (НСЗУ) матиме наступні ролі на різних етапах реалізації цієї Концепції.

На етапі підтримки реформи фінансування охорони здоров’я НСЗУ:

є власником та забезпечує функціонування систем центрального компоненту, інформаційних систем НСЗУ, що необхідні для адміністрування програми державних гарантій медичного обслуговування;
визначає функціональні вимоги до систем центрального компоненту, для виконання завдань та імплементації сформованої МОЗ політики;
забезпечує ведення реєстрів, що необхідні для адміністрування програми державних гарантій медичного обслуговування – ЕМК (реєстру медичних записів), реєстру декларацій; пацієнтів; договорів про медичне обслуговування населення; договорів про реімбурсацію.

Державне підприємство «Електронне здоров’я» (ДП ЕЗ) забезпечує:

адміністрування систем центрального компоненту (НСЗУ є власником та забезпечуватиме функціонування) на етапі підтримки реформи фінансування охорони здоров’я;
функціонування систем центрального компоненту на інтеграційному етапі;
проектування та впровадження технічної архітектури, взаємодію ЕСОЗ з іншими загальнодержавними реєстрами та системами;
координацію розробки та тестування програмного забезпечення центрального компоненту ЕСОЗ у відповідності до погоджених МОЗ та НСЗУ планів;
захист даних, що зберігаються у центральному компоненті ЕСОЗ;
координацію діяльності з інформатизації (розробка, підтримка, адміністрування) інформаційних систем та реєстрів МОЗ, державних підприємств, установ в сфері його управління;
перевірку відповідності медичних інформаційних систем вимогам сумісності з центральним компонентом та стандартів;
залучення коштів для підтримки та розвитку центрального компоненту, в тому числі через надання доступу до знеособлених агрегованих даних в ЕСОЗ, підтримку відповідних систем, необхідних для надання такого доступу;
координацію взаємодії між державою та експертним середовищем у сфері Е-здоров’я, методологічну, консультаційну підтримку та координацію впровадження інформаційних систем на регіональних рівнях.

На етапі підтримки реформи фінансування охорони здоров’я права на системи центрального компоненту ЕСОЗ передаються НСЗУ з метою забезпечення дотримання пріоритетів реформи фінансуванн охорони здоров’я та реалізації програми медичних гарантій НСЗУ.

Протягом етапу підтримки реформи фінансування охорони здоров’я для забезпечення інтересів всіх зацікавлених осіб, у ДП ЕЗ мають відбутись організаційні зміни (корпоратизація, зміни до профільного законодавства, що регулюватиме статутні органи управління ДП ЕЗ), які забезпечать:

гарантоване паритетне представництво основних зацікавлених інституцій у сфері управління охороною здоров’я (МОЗ, НСЗУ) у органах управління ДП ЕЗ через раду директорів, наглядову раду, інші подібні органи корпоративного управління;
участь громадскості (представників органів державної влади та місцевого самоврядування, експертної спільноти, розробників медичних інформаційних систем, громадянського суспільства, донорських організацій) у консультативно-дорадчому органі при ДП ЕЗ, який здійснює координацію діяльності зацікавлених сторін, експертну підтримку у сфері Е-здоров’я. моніторинг результатів у сфері Е-здоров’я.

Після завершення зазначених організаційних змін права на інформаційні системи центрального компоненту передаються ДП ЕЗ, яке забезпечує їх утримання та функціонування, з наданням доступу до реєстрів у центральному компоненті особам, що є володільцями даних в таких реєстрах та оплатою послуг з їх технічної підтримки та адміністрування.

Очікувані результати

Створення і розвиток середовища Е-здоров’я призведе до значного покращення якості, безпечності, доступності послуг в сфері охорони здоров’я, підвищення ефективності системи охорони здоров’я, а економічне зростання суміжних сферах – науці, галузі ІКТ.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування побудови середовища Е-здоров’я та ЕСОЗ здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Заходи з інформатизації в закладах охорони здоров’я, інших організаціях здійснюється переважно за рахунок їх власних коштів.